Сніжна зима / Снежная зима

  Чеснокажучи не планувала сьогодні робити публікацію...Але коли прокинувшись зранку побачила за вікном таку чарівну зимову картину (ще вчора звечора у нас падав дощ з мокрим снігом) однозначно вирішила нею з вами поділитись :).
  У багатьох блогах милувалась подібними кадрами і тепер показую вам свою зиму - щедру на сніг, поблажливу на холод і казково-гарну :). Заодно і новий віночок пофотографувала - він дуже вписався в цей засніжений пейзаж.  Цього разу він вийшов досить веселим - зелені кульки та стрічки додали яскравого акценту. Я хотіла на ньому передати частинку зимової казки :). Сподіваюсь ви це відчуєте!!!
 Не встигаю відписувати в коментарях, тому хочу подякувати за вашу увагу за теплі слова і побажання! Це дуже мене надихає - ДЯКУЮ ВАМ :)!!!

Ключниця + ключик ♥

    Давним-давно я вишила цей симпатичний білий ключик. Вишити вишила, а оформити ніяк не вдавалось - то рамка не та, то розмір не підходив. Так і чекав ключик свою єдину і неповторну... ключницю... І нарешті цей щасливий день настав!!! Це була любов з першого погляду. Дивлячись на те як вдало вони поєднуються та доповнюють одне одного я зрозуміла - не даремно він стільки чекав. Тепер ця парочка  разом і назавжди, у них навіть з'явилось маля :). Тож я бажаю їм всього найкращого в новому домі, де вони нещодавно оселились. Ось така романтична історія :)
  п.с. ключницю я фарбувала і зістарювала сама, дуже мені результат сподобався, буду експериментувати і надалі в тому напрямку.

Gingerbread

  Імбирні пряники все частіше стають невід'ємною частиною нашого новорічно-різдвяного декору. Це традиційне печиво з'явилось у Великобританії у 18 столітті і з часом завоювало прихильність багатьох європейців. Така ароматна  випічка дуже вдало доповнює святкову атмосферу в домі.

  А яке це веселе заняття - випікати маленьких чоловічків, сердечка, зірочки разом з дітьми :), а потім все це розмальовувати глазуррю (величеееезне поле для фантазії)... ми з донечкою  дуже любимо створювати таке солодке задоволення :)! Запах, яким наповнюється дім під час випічки цього імбирного дива напевно не порівняти ні з чим...та й готові печенька ще довго залишаються ароматними. Хоча ні, не довго, бо вони дуже смачні :) .

  Не могла я оминути ці ласощі, вишиваючи новорічні сердечка. Пряниковий сюжет взято з журналу DFEA, я лиш його "підігнала" під сердечко.

                                 Усіх вітаю зі Старим Новим Роком! Щастя вам і радості !!!!

Let it snow !!!

Надворі уже календарна зима та мені дуже бракує її головного прояву - снігу. Без нього навіть не здається, що за кілька тижнів почнуться мої улюблені свята, немає в повітрі передсвяткових флюїдів :), принаймі мені їх замало...
Оскільки за вікном снігу не спостерігаю, то активно його вишиваю - такий собі заклик справжньої зими :).
Мушу зізнатись, що шити я не дуже вмію і зважитись на щось більше, ніж сердечко мені доволі складно. Та коли виникла ідея зимової подушки, я доклала усіх зусиль і старань, щоб втілити її чимпошвидше в життя. Дизайн вишитого хлопчика взято з журналу "De fil en Aiguille", куля і нижня смужка на подушці - фліс,  від чого вона дуже ніжна і приємна на дотик, бавовняна тканина в горошок - для продовження сніжної теми. Ну і звичайно до пари пошила маленьке сердечко - не викидати ж залишки тканин :).
Сподіваюсь вам передався мій снігозакликАючий настрій і скоро за вікном все вкриється білою зимовою ковдрою....Хай сніжить!!!!

Скандинавська казка / Скандинавская сказка

Незважаючи на те, що до Нового року залишилось трохи більше, ніж два місяці, підготовку до цього радісного свята  розпочато :). В багатьох блогах вже відчутно новорічний настрій, якому неможливо опиратись - так і хочеться взятись за голку з ниткою і вишити щось особливе, щось веселе, те, що дуже вдало передасть той настрій і стане прикрасою для цьогорічної ялинки.
Тому я вирішила поекспериментувати з класичними скандинавськими узорами, що є невід'ємною частиною зимового гардеробу багатьох модниць. Схеми підбирала і по вишивальних журналах і по в'язальних, і мушу сказати, вони просто зачарували своєю вишуканістю і простотою водночас. Аж пошкодувала, що не вмію в'язати, бо ці всі вироби з оленями і сніжинками такі затишні, милі і дуже стильні :).
Сподіваюсь, вам також сподобається і ви посміхнетесь :)!

La Gioi

В мальовничому куточку Італії, в самому серці Доломіті, де в тишині ночі можна почути дихання вітру, а повітря таке чисте, що аж крутиться голова, є маленьке містечко Лазен. Саме тут знаходиться один з найкращих ресторанів, в яких я коли-небудь була  - La Gioi.

Заклад названо в честь власниці - Джованни Д'Агостіні - дуже милої, позитивної і, безперечно, талановитої жінки :). Цей ресторан - сповнення її мрії, місце, де відпочиваєш тілом і душею. Родзинка закладу полягає не лише в неймовірно смачній місцевій кухні   (Джой  використовує лише якісні продукти, вирощені в даній місцевості), а й в справжньому домашньому затишку. Відвідавши цей ресторан хоча б один раз, неодмінно хочеться туди повернутись, знову поринути в цю атмосферу гармонії смаку та запаху і просто відпочити...

Про "La Gioi" я можу багато розповідати, але все ж краще побачити. Тож, як будете на півночі Італії, обов'язково знайдіть можливість завітати до цього ресторану :).
Цим декором я хотіла подякувати Джованні за гостинність і купу емоцій та вражень, які ми отримали від спілкування з нею. Як Джой в свої страви, так і я в ці сердечка вклала частинку душі і дуже пишаюся, що вони тепер "живуть" в одному з найкращих італійських ресторанів :))).